Ukrainian Primary Care Cardiovascular Association

WebMedFamily.Org

Электронный научно-популярный журнал про семейную медицину

У молодших жінок ризик розвитку раку молочної залози нижче, ніж у тих, хто народив в 35р чи старше... Результати нового дослідження, показали, що екстракорпоральне запліднення (екз) не збільшує ризик розвитку раку молочної залози в майбутньомуу. У минулому вже був опублікований цілий ряд робіт, в яких також не було виявлено достовірних асоціацій між екз і ризиком раку грудей, проте існували і дані на користь протилежної точки зору.

В новому дослідженнібули проаналізовані дані когорти жінок (учасниць дослідження omega) для оцінки довгострокового ризику розвитку раку молочної залози після стимуляції яєчників з метою проведення екз. До вибірки були включені 19 158 жінок, якімвиконувалося екз в період з 1983 і 1995рр і ще 5950 жінок в період між 1980 і 1995рр., що отримували інші види лікування з приводу безпліддя. На довгостроковому етапі спостереження середній вік учасниць груп після екз і після інших варіантів лікування склав 53,8 та 55,3 років, відповідно, а середня тривалісті спостереження становила 21,1 років.

До групи екз були включені жінки, у яких стимуляція яєчників була розпочата в період з 1983 по 1995рр. У контрольній групі були  жінки після інших способів лікування безпліддя - оперативних втручань на трубах, низькодозової стимуляції яєчників, внутрішньоматкової інсемінації та гормонального лікуванняв період з 1980 по 1995р.

За даними нідерландського регістра злоякісних новоутворень за 1989-2013гг., загальна кількість випадків інвазивного раку молочної залози і раку in situ, зафіксованих за період спостереження в загальній популяції дослідження, склало 839 випадків, в тому числі, 619 випадків в групі еко і 220 випадків у другій групі. Ці числа відповідають однаковій кумулятивній захворюваності в двох групах (3,0% і 2,9%, відповідно, p = 0,85). На цей ризик не впливалитипи застосування препаратів і причини безпліддя, а також ризик не зростав із збільшенням тривалості спостереження (20 років або більше). Більш того, показники захворюваності мв двох групах були аналогічні спостережуваним в загальній популяції.

Крім того, у тих жінок, яким було проведено сім і більше циклів екз ризик розвитку раку грудей був достовірно нижчий, ніж у тих учасниць, які пройшли тільки один або два цикли (відношення ризиків [вр], 0,55; 95% довірчий інтервал [ді], 0,39 - 0,77), а у жінок з поганою відповіддю на стимуляцію в першому циклі екз ризик розвитку раку був нижче, ніж в загальній популяції (ор, 0,77 [95% ді, 0,61 - 0,96]. Поганою відповіддю при цьому вважалося отримання менш ніж 4 ооцитів, звичайною відповіддю - отримання 4 і більше ооцитів.

У жінок, що народили ризик розвитку раку молочної залози виявився достовірно вище, ніж у тих, у кого так і не було дітей (ор, 1,35; 95% ді, 1,16 - 3,73). У жінок, яким на момент народження першої дитини було 35 і більше років, ризик також був достовірно вище, ніж у тих, кому на момент перших пологів було менше 25 років (ор 1,73 [95% ді, 1,30-2, 30] для вікової групи 35-39 років на момент перших пологів і ор 2,52 [95% ді, 1,71-3,73] для вікової групи 40 років і старше.

Оскільки процедура екз включає в себе кілька фаз, а протоколи лікування з часом змінюються, визначити потенційні ефекти різних компонентів циклу лікування досить складно. Тому існує кілька можливих пояснень того факту, що ті жінки, у яких було проведено більше циклів екз, мали в даному дослідженні більш низький ризик розвитку раку: можна припускати, що це могло бути пов'язано з великою кількістю отриманого хоріонічного гонадотропіну людини, більш довгими періодами даун -регуляціі з низькими рівнями естрадіолу і прогестерону, а також деякими клінічними характеристиками жінок, яким було потрібно більше циклів.

Більш високий ризик, який спостерігався при даному дослідженні, раку грудей у ??жінок, які народили в порівнянні з жінками, що ненароджували суперечить попереднім літературним даним, що, навпаки, говорять  про більш високий ризик у бездітних. Можливо, це спостереження є наслідком тимчасового збільшення ризику раку молочної залози після пологів. Оскільки це збільшення ризику може зберігатися протягом 20-30 років, на думку дослідників, багато жінок, що  народжували в даній когорті ще не досягли того віку, в якому наявність пологів в анамнезі може надавати протективний ефект щодо раку молочної залози. Крім того, можливо, реалізації цього захисного ефекту міг перешкодити досить пізній вік учасниць на момент перших пологів середній вік на момент пологів 31,5 років).

Зрозуміло, слід мати на увазі, що результати дослідження базуються, головним чином, на тих протоколах екз, які застосовувалися до 1995р., так що невідомо, наскільки їх можна екстраполювати на сучасні протоколи, при яких часто використовуються антагоністи гонадотропін-рилізинг гормону, а також буває значно коротші тривалість даун-регуляції. Може виявитися так, що більш сучасні протоколи будуть асоціюватися з меншим ступенем зниження ризику, а в зв'язку з більш високими показниками успіху пацієнток буде вимагатися менше число циклів. Ці відмінності між сучасною практикою і ситуацією на момент проведення екз в даному дослідженні говорять про необхідність подальших досліджень в цій області. Крім того, на даний момент 60 років виповнилося лише 14% учасниць даної когорти, так що доцільно продовжити спостереження за цими жінками, яке дозволить оцінити динаміку ризику в постменопаузальному періоді.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webmedfamily.org