Russian English Ukrainian

WebMedFamily.org

Электронный научно-популярный журнал про семейную медицину

Головні аспекти клініки та діагностики...

Головний шлях метаболізму етилового алкоголю в печінці полягає в його окисленні до оцтової кислоти. Проміжним токсичним метаболітом є оцтовий альдегід. Пошкодження печінки розвивається поетапно:

1)алкогольна жирова дистрофія печінки– хронічне пошкодження печінки з накопиченням крапельок жиру в гепатоцитах;

2)алкогольний гепатит– некротично-запальні зміни в печінці;

3)алкогольний цироз печінки.

Окремі стадії чітко не розмежовані одна від одної і деколи наявні одночасно. Суттєве значення має генетична предиспозиція. Жінки є більш чутливими до пошкодження печінки алкоголем – шкідлива доза менша, а прогресування хвороби відбувається швидше. «Безпечною» щодо захворювань печінки тижневою дозою алкоголю у здорових осіб вважається для чоловіків 21 порція по 8 г (що відповідає ≈4 л пива, ≈1,75 л вина і ≈0,5 л міцних алкогольних напоїв), а у жінок (згідно різних даних) – 14, та навіть тільки 7 порцій.

Клініка.

1. Алкогольна жирова дистрофія печінки: часто безсимптомна, деколи – незначний біль у правому підребер'ї або в епігастрії, печінка інколи збільшена, неболюча. Після припинення вживання алкоголю, як правило, повільно регресує (4–6 тиж.); в іншому випадку призводить (у ≈35% хворих) до гепатиту і цирозу печінки.

2. Алкогольний гепатит:відчуття втоми, нудота, блювання, втрата апетиту, біль у ділянці правого підребер'я, збільшення і чутливість печінки (у >80%), асцит (до ≈80%), жовтяниця (>60%), симптоми печінкової енцефалопатії (≈45%), гарячка (до 30%). Для оцінювання тяжкості захворювання застосовується показник DF = 4,6 × подовження ПЧ [в с] + рівень білірубіну [в мг/дл]); значення DF >32 вказує на тяжкий перебіг захворювання. Після абсолютного припинення вживання алкоголю симптоми минають у 70% хворих; подальше вживання алкоголю призводить до хронічного гепатиту і цирозу печінки.

3. Алкогольний цироз печінки:суттєво не відрізняється від цирозу іншого генезу. Сильно виражені симптоми гіпогонадизму і фемінізації. Часто супроводжується епізодами загострення, спричиненими алкогольним гепатитом.

Діагностика.

Допоміжні дослідження

1. Лабораторні методи обстеження:

1)біохімічний аналіз крові– при стеатозі печінки спостерігається збільшення активності ГГТП, деколи теж АЛТ і АСТ (АСТ/АЛТ ≥2); при гепатиті додатково виявляється збільшення активності ЛФ, рівня заліза, деколи – також феритину, білірубіну (у >60%), подовження ПЧ, електролітні порушення (гіпонатремія, гіпокаліємія, гіпомагніємія, гіпофосфатемія), дихальний алкалоз;

2)загальний аналіз крові– при стеатозі – макроцитоз, при гепатиті – лейкоцитоз з перевагою нейтрофілів, макроцитарна анемія (>2/3 хворих), тромбоцитопенія.

2. УЗД печінки:посилена ехогенність.

3. Гістологічне дослідження біоптату печінки (біопсія є рідко показаною): крупно-крапельний стеатоз гепатоцитів, балонна дистрофія гепатоцитів, тільця Мелорі; пізніше – запально-некротичні і циротичні зміни.

Діагностичні критерії

Алкогольний стеатоз печінки діагнозується на основі анамнезу, який вказує на тривале зловживання алкоголем, та збільшеної активності ГГТП у сироватці крові і посиленої ехогенності печінки при УЗД, а алкогольний гепатит – якщо додатково підвищенна активність АЛТ і АСТ (АСТ/АЛТ >2) і були виключені гепатит іншої етіології (що може потребувати біопсії). Цироз печінки діагностується на основі клінічної картини; біопсія печінки буває потрібною рідко.

Диференційний діагноз

1) інші причини жирової дистрофії печінки;

2) гепатит – як при хронічному вірусному гепатиті В.

Лікування.  

1. Повна відмова від вживання алкоголю. Дієта з низьким вмістом жирів має допоміжне значення; також необхідне лікування білково-калорійної гіпотрофії (білок 1,5 г/кг/добу) та інших харчових дефіцитів, пов’язаних зі зловживанням алкоголем, найчастіше: вітамінів А, D, тіаміну, фолієвої кислоти і піридоксину та цинку.

2.Корекція наявних електролітних порушень.

3.При тяжкому перебігу гепатиту (печінкова енцефалопатія чи DF >32) застосовується преднізон (в Україні недоступний у формі для перорального застосування) п/о 40 мг/добу впродовж 4 тиж., потім поступово зменшуйте дозу впродовж 2–4 тиж. Розгляньте також можливість застосування пентоксифіліну п/о (400 мг 3 × на день впродовж 4 тиж.), особливо, при наявності сепсису або протипоказів до кортикотерапії.

4.Лікування ускладнень цирозу і печінкової недостатністі.

Моніторинг.

Періодичний контроль (кожні 3–12 міс., в залежності від заавансованості пошкодження печінки і зловживання алкоголем) біохімічних показників функції печінки та наявності симптомів портальної гіпертензії чи інших ускладнень цирозу печінки.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webmedfamily.org

Календар

Июль 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Facebook