Russian English Ukrainian

WebMedFamily.org

Электронный научно-популярный журнал про семейную медицину

Основні аспекти клініки, діагностики та лікування...

НАСГ – це хронічний та прогресуючий гепатит, що виникає у осіб, які не зловживають алкоголем, з гістопатологічними змінами, які нагадують алкогольну хворобу печінки. Ширшим поняттям є неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП), що об’єднує простий стеатоз печінки і НАСГ, який розвивається на його фоні без причин вторинного стеатозу.НАЖХП пов’язана із метаболічним синдромом; основну роль у патогенезі відіграє інсулінорезистент-ність, розлади регуляції адипонектину і оксидативний (окислювальний) стрес у осіб із надвагою або ожирінням, яка розвивається внаслідок висококалорійної дієти (особливо багатої на фруктозу), недостатньої фізичної активності та при участі генетичних факторів.

До основних факторів ризику НАЖХП належать: ожиріння (особливо ? центральне), цукровий діабет 2 типу, метаболічний синдром і чоловіча стать; слабший зв’язок із синдромом полікістозних яєчників, гіпотиреозом, гіпопітуїтаризмом, гіпогонадизмом та синдромом обструкційного апное сну. Фактори ризику розвитку фіброзу і цирозу печінки у хворого з НАЖХП/НАСГ: вік ≥45 років, цукровий діабет 2 типу, ожиріння (особливо, абдомінальний тип), тромбоцитопенія, гіпоальбумінемія, МНІ >1,2, АСТ/АЛТ >1, ознаки портальної гіпертензії при візуалізаційних обстеженнях.

Таблиця 11-1. НАЖХП та споріднені терміни

неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) Включає повний спектр жирової хвороби печінки в осіб, які не вживають алкоголю у значних кількостях – від простого стеатозу печінки до стеатозу з гепатитом і цирозу.
неалкогольний стеатоз печінки Стеатоз печінки без ознак пошкодження гепатоцитів у вигляді балонної дистрофії або без фіброзу. Ризик прогресування до цирозу та печінкової недостатності є мінімальним.
неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) Співіснування стеатозу і запалення з пошкодженням гепатоцитів (балонною дистрофією), з фіброзом або без фіброзу. Може розвинутись прогресування до цирозу та печінкової недостатності, іноді також рак печінки.
цироз на фоні НАСГ Цироз печінки із гістологічно підтвердженим на даний момент або в анамнезі стеатозом або стеатогепатитом.
криптогенний цироз Цироз печінки з невідомих причин. Пацієнти із криптогенним цирозом дуже часто обтяжені метаболічними факторами ризику, такими як ожиріння та метаболічний синдром.

 

Таблиця 11-2. Причини стеатозу печінки

алкоголь

гепатотоксичні сполуки

– ЛЗ: антибіотики (тетрациклін, блеоміцин, пуроміцин), цитостатики (метотрексат, L-аспарагіназа), вітаміни (вітамін A у високій дозі), інші (аміодарон, естрогени, глюкокортикостероїди, гідразин, саліцилати, вальпроат натрію, варфарин)

– хімічні речовини: хлоровані вуглеводні, тетрахлорметан, сірковуглець, фосфор, солі барію – токсини, що містяться у грибах (α-аманітин)

порушення обміну речовин та харчові фактори

– перегодовування і ожиріння, голодування, білкова недостатність (квашіоркор)

– цукровий діабет

– гіперкортицизм

– дефіцит цинку

– повне і довготривале парентеральне харчування (дефіцит холіну і карнітину)

– гіперліпідемії

порушення травлення і всмоктування

– захворювання підщлункової залози

– резекція кишківника

– кишкові анастомози (напр. єюноілеостомія)

– синдром мальабсорбції

– целіакія

– неспецифічні ентероколіти (неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона)

вроджені метаболічні порушення

– абеталіпопротеїнемія

– дефіцит арильної дегідрогенази середньоланцюгових жирних кислот

– хвороби накопичення: ефірів холестерину (хвороба Вольмана), сфінгомієліну (хвороба Німана-Піка), гангліозидів (хвороба Тея-Сакса), глюкоцереброзидів (хвороба Гоше), міді (хвороба Вільсона-Коновалова), заліза (гемохроматоз), глікогену (глікогенози), галактози, фрукози, тирозину, гомоцистеїну, фітанової кислоти (синдром Рефсума)

– вроджені порушення циклу сечовини

інфекційні захворювання

– вірусний гепатит C

– фульмінантний гепатит D

– ендотоксемія

інші

– синдром Рея

– ускладнення вагітності: гостра жирова дистрофія печінки вагітних, еклампсія, НELLP синдром (гемоліз, підвищення активності печінкових ферментів і тромбоцитопенія)

 

1.Клініка.

1. Суб’єктивні симптоми: зазвичай, без симптомів; може виникати втома, загальна слабкість, погане самопочуття, відчуття дискомфорту у правому верхньому квадранті живота.

2. Об’єктивні симптоми: гепатомегалія (<75% хворих) або спленомегалія (<25%), або інші ознаки портальної гіпертензії (рідко). НАСГ розвивається у 15?20% хворих на НАЖХП. Цироз печінки розвивається у <5% хворих на НАЖХП та у 12–35% з НАСГ.

2.Діагностика.

Допоміжні дослідження

1. Біохімічний аналіз крові: підвищення активності АЛТ і АСТ (АСТ/АЛТ <1), дисліпідемія, гіперглікемія (або порушення толерантності до глюкози), гіпоальбумінемія, подовження протромбінового часу (ПЧ), підвищення рівня заліза і феритину (досить часто) та активності ГГТП і гіпербілірубінемія (рідко).

2. Візуалізаційні обстеження: УЗД – збільшення і підвищенна ехогенність печінки; при цирозі симптоми портальної гіпертензії (обстеження технічно складне при ожирінні, не візуалізує незначного стеатозу, не диференціює простого стеатозу від НАСГ). КТ – якісна оцінка печінки та інших органів (не показане рутинне виконання у зв'язку із іонізуючим опроміненням). МРТ – детальна оцінка незначного стеатозу (5–10% гепатоцитів), але доступність обмежена.

3. Гістологічне дослідження біоптату печінки: золотий діагностичний стандарт, але є ризик ускладнень; зміни, як при алкогольному гепатиті. Біопсія показана тільки у випадку діагностичних сумнівів (напр., при високому рівні заліза в сироватці, наявності аутоантитіл [АNA, SMA, AMA], зловживанні ЛЗ), співіснування інших захворювань печінки і з метою оцінки заавансованості НАЖХП (диференціювання НАЖХП від НАСГ) у пацієнтів із підвищеним ризиком фіброзу печінки.

Діагностичні критерії

1) підвищена активність АЛТ і АСТ (АЛТ>АСТ);

3) виключення інших причин хронічного гепатиту (особливо вірусного гепатиту В і С, аутоімунного гепатиту, гемохроматозу, хвороби Вільсона-Коновалова).

Диференціювання НАСЖП (тільки стеатоз печінки) від НАСГ неможливе без біопсії печінки.

Диференційний діагноз

Як при хронічному ВГ типувірусному гепатиті В.

3.Лікування.

1. Етіологічне лікування: напр., метаболічного синдрому.

2. Гепатопротекторна терапія: лише пацієнтам із НАЖХП, яку підтверджено при біопсії, але без цукрового діабету і розвинутого цирозу, можна призначити вітамін Е 800 МО/добу.

3. Симптоматичне лікування ускладнень цирозу печінки.

4. Трансплантація печінки: у разі декомпенсованого цирозу і гепатоцелюлярної карциноми.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webmedfamily.org

 

 

 

Календар

Июль 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Facebook