Ukrainian Primary Care Cardiovascular Association

WebMedFamily.Org

Электронный научно-популярный журнал про семейную медицину

Профілактика та діагностика дисгормональних захворювань молочної залози

Профілактика пухлин молочної залози розподіляється на первинну та вторинну.

Первинна профілактика полягає у профілактиці тютюнопаління, надмірного вжи-вання алкоголю, надмір­ної ваги, гіподинамії, стресових ситуацій, надмірного со­нячного опромінення.

Вторинна профілактика полягає у ранньому вияв­ленні доброякісних дисгормона-льних захворювань мо­лочної залози та у своєчасній корекції гормональних розладів, які є передумовою розвитку пухлин.

Кратність та методи обстеження молочних залоз ви­значаються віком жінки.

Скринінг патології молочної залози

Вид 

обстеження

Вік(роки) обстеження

Частота

Самообстеження МЗ

>20

Щомісячно

Клінічне об­стеження МЗ лікарем зага­льного профілю

Всі вікові групи

Щорічно

Мамографія

> 40

Щорічно

ДІАГНОСТИКА

Клінічне обстеження молочних залоз, окрім пальпації, включає ретельний збір анамнезу з урахуванням факто­рів ризику розвитку раку молочної залози (РМЖ).

Фактори ризику розвитку раку молочної залози (В):

- вік більше 35 років (В);
- сімейний анамнез: при наявності онкопатології у роди­чів (В);
- вік менархе до 12 років (С);
- перші пологи після 30 років (С);
- менопауза після 55 років (С);
- атипія у результатах попередніх біопсійних матеріалів (В);
- зловживання алкоголем (вживання більш 100 мл міц­них напоїв або 200 мл вина у день)(В);
- вживання екзогенних гормонів: при безперервному вживанні КОК або ЗГТ біль-ше 10 років (С).

При клінічному обстеженні молочних залоз визна­чаючим є принцип онкозасте-реженості. Клінічні озна­ки малігнізації наступні:

- пухлина, яка виявляється при пальпації;
- втягування соска або шкіри соска;
- асиметрія соска;
- ерозія соска;
- біль у МЗ;
- аксилярна лімфаденопатія;
- набряк верхньої кінцівки;
- набряк шкіри МЗ — «лимонна шкірка»;
- біль в аксилярній ділянці.

При обстеженні молочних залоз та веденні жінки при виявленні патології МЗ за-стосовується правило «семи позицій» (В):

1) положення — обстеження жінки проводитися спочат­ку у положенні сидячи, далі — стоячи, після цього — ле­жачи з піднятими руками;
2) розміру — звертають увагу на асиметрію розмірів залоз;
3) пальпації — проводиться «за часовою стрілкою го­динника» подушечками пальців;
4) тиску — відмічають щільність молочної залози, за умо­ви наявності утворення — його щільність та зміщення;
5) методика обстеження — повинна відповідати при­йнятим алгоритму;
6) зворотного зв’язку — передбачає узгодженість та на­ступність дії спеціалістів різного фаху;
7) диспансерне спостереження.

При виявленні патології під час проведення скринінгу, здійснюється подальше обстеження стану молочної залози, яке проводиться з використанням «потрійного тесту», що включає:

-  клінічне обстеження молочних залоз;
-  білатеральну мамографію;
-  при наявності об’ємних утворень — тонкогольчату аспіраційну біопсію під конт-ролем УЗД із послідуючою цитологією (маніпуляція проводиться підготовленим лі­карем УЗД ).

Інтерпретація результатів тонкогольчатої аспіраційної біопсії проводиться патомо-рфологом .

У жінок молодше 35 років з метою зниження проме­невого навантаження на орга-нізм жінки при пальпаторному виявленні об’ємного новоутворення у молоч­ній залозі для діагностики доцільно використовувати замість мамографії УЗД молочних залоз .

Показання до проведення УЗД:

- скринінг молочних залоз у молодих жінок (до 40 років);
- моніторинг стану молочних залоз у жінок, які прийма­ють гормональні препарати (гестагени, КОК, ЗГТ);
- інтерпретація мамографічних даних щодо визначення структури об’ємних утво-рень;
- динамічне спостереження за розмірами об’ємних но­воутворень у молодих жінок;
- контрольне обстеження після пункційної біопсії та хі­рургічних втручань на мо-лочній залозі.

Обстеження може проводитись в будь якій фазі мен­струального циклу. Проте, необ-хідно враховувати, що при УЗД недостатня візуалізація ранніх доклінічних форм, неве-ликих за розміром РМЗ.

«Золотим стандартом» обстеження молочних за­лоз є білатеральна мамографія (А), що обумовлено: радіорезистентністю тканини зрілої молочної залози, низькою до-зою опромінення сучасних апаратів, висо­кою ефективністю діагностики безсимптомних злоякіс­них пухлин: 85-90% (В)

Алгоритм ведення жінок старше 35 років при виявленні об’ємного новоутворення у молоч­ній залозі (В).

  Algorithm of zhіnok

Інформативність та діагностична цінність мамографії визначається мамографічною щільністю.

Мамографічна щільність це ступінь рентгенологіч­ної щільності тканини молочної залози.

Висока мамографічна щільність відмічається при пе­ревазі фіброзної тканини, низь-ка — при жировій інво­люції МЗ, проміжна — при тому або іншому ступені візуалізації протокових структур.

Оцінка мамографічної щільності при інтерпретації мамограм проводиться рентгенологом відповідно до наступної класифікації.

Класифікація мамографічної щільності молочної за­лози (Wolfe J.N., 1987; Byrne C., Schairer C., 1995), відпо­відно до якої визначаються чотири типи мамограм:

N1 — паренхіма представлена цілком або майже ціл­ком жировою тканиною, можуть бути поодинокі фіброз­ні сполучнотканинні тяжі.
Р1 — візуалізуються протокові структури, які займа­ють не більше 25% обсягу молочної залози.
Р2 — протокові структури займають більше 25% об­сягу молочної залози.
DY — надзвичайно щільна (непрозора) паренхіма («дисплазія»), що зазвичай вказує на гіперплазію спо­лучної тканини.

Алгоритм ведення пацієнток молодше 35 років при виявленні об’ємного новоу творення МЗ (В)

   of reference patsієntok

Встановлення мамографічної щільності має важливе діагностично-прогнозне значення: ризик розвитку раку молочної залози у жінок із підвищеною мамографічною щільністю у 3 рази вищий, ніж у жінок із нормальною ма­мографічною щільністю (В).

(А), чим знижують діагностичні можливості мамог-рафії при виявленні ранніх стадій раку молочної залози. Це вимагає більш уважного підходу до оцінки мамограм у разі обстеженні пацієнток, які приймають гормональні препарати. 

Алгоритм ведення пацієнток молодше 35 років з кістою молочної залози (В)

 management algorithm

Алгоритм взаємодії лікарів різного фаху при обстеженні жінок групи ризику розвитку дисгормона-льних захво-
рювань молочної залози та визначення тактики їх лікування.

Медикаментозні засоби, що рекомендуються пацієнткам з дисгормональними розладами в репроду-ктивній системі з метою запобігання розвитку пухлин молочної залози.

Групи препаратів. Патогенетичне обгрунтування їх дії

Препарати. Рекомендовані дози та режими прийому

Антистресові препарати

1

- антистресова дія

-  ноотропний ефект

-  покращення мікроциркуляції та обмінних процесів в ЦНС з метою нормалізації регуляції в системі гіпоталамус-гіпофіз-яєчники

  1. Ново-пасит               по 1 табл. 2-3 раз/добу

2. Н-ка пустирнику по 30-50 крапель до їжі 3-4 раз/ добу

3. 4. Магне В6 по 1 табл. 3 раз/добу

4. Н-ка валеріани

5. Препарати, що містять поліненасичені жирні кис­лоти (ПНЖК)

Вітаміни, антиоксиданти

2.

- антиоксидантна дія

-  нормалізація взаємовідносин в системі гіпоталамус-гіпофіз-яєчники

- участь в синтезі стероїдних гормонів

- адаптогенна дія

1. Віт. В1 по 1,0 в/м’язово

2. Віт. В2 по 1,0 в/м’язово

3. Віт. В3 по 1,0 в/м’язово

4. Віт. С по 500 мг/добу с 1-го по 25-й день менструального циклу

5. Віт. Е по 200 мг/добу з 14-го по 25-й день менструального циклу

6. Віт. А 150000-200000 МО/добу з 5-го по 25-й день менструального циклу

7. Фолієва кислота

8. Полівітаміни

Імунокоректори, адаптогени

3.

- стимуляція клітинного та гуморального імунітету;

—   підвищення неспецифічної резистентності органі-зму;

-  підвищення адаптаційних можливостей організму;

—   протизапальна дія; — зниження продукції факторів росту

1. Тімалин по 1,0 мл в/м’язово №.102. Метилурацил по 500 мг 3 раз/добу

3. Препарати системної ензимотерапії

4. Ербісол 1 амп. внутрішньом’язово №10 щоденно

Препарати, що поращують функцію ШКТ

4.

-  гепатопротекторна дія

- жовчогінна дія

-  регуляція екскреторної, евакуаторної та дезінтоксікаційної функції ШКТ

1. Алохол 1-2 табл. 3-4 раз/добу 1 місяць

2. Хофітол 2-3 табл. Чи 2,5-5 мл 3 раз/добу 10-20 днів

Препарати, які мають гормональну і гормоноподібну дію

5.

призначаються згідно виявлених в результаті обсте-ження порушення гормонального гомеостазу індиві-дуально у кожному конкретному випадку -антиестрогенні препарати

-  препарати допамінергічної дії, направленої на зниження рівня пролактину

-  препарати, що регулюють локальний гормоногенез у тканинах молочної залози

Агоністи допамінових рецепторів1. Бромкриптин Уі чи 1 табл. /добу 3-6 міс.

2. Кабероглін У чи 1 табл.2 рази на тиждень 3-6 міс.

3. Мастодинон 30 крап. 2 рази на добу 1-3 міс.

4. Циклодинон по 1 табл. 3 рази на день

Аналоги Гн-РГ

6.

-  пригнічення функції гіпофізу (медикаментозна ме­нопауза);

- зниження стероїдогенезу в яєчниках;

- зниження синтезу факторів росту;

- зменшення захвату тимідина міоцитами;

- блокада сприйняття до естрогенів та гестагенів;

- зменшення клітинної проліферації

1. Бусерелін по 3,75 мг втришньом’язово 1 раз в 28 днів №3-6, або Бусерелін спрей 900 мг на добу 28 днів2. Тріпторелін по 3,75 мг внутрим’язово 1 раз в 28 днів №3-6 3. Гозерелін по 3,6 мг підшкірно 1 раз в 28 днів №3-6

Гестагени

7.

-  пригнічення експресії естрогених рецепторів;

- зниження чутливості тканин пухлини до естрогенів;

- блокування росту на рівні нодозного проліферату;

- максимальна локальна дія при мінімальних систе­мних ефектах

1. Прогестерон гель місцево 2-5 г на добу в ІІ фазі МЦ чи безперер-вно2. Дідрогестерон 20 мг с 11-го 25-ій день МЦ

Взаємодія спеціалістів може забезпечити виявлен­ня причинно-послідовних взає-мозв’язків у розви­тку даної патології, особливо у випадках поєднання її з гінекологічни-ми захворюваннями і, відповідно, при­значення патогенетичної терапії, а також визна-чити ри­зик виникнення онкологічного захворювання та забез­печити їх своєчасне ліку-вання.

Завданням лікаря акушера-гінеколога є профі­лактика патології молочної залози шляхом надання акушерсько-гінекологічної допомоги відповідно до за­тверджених нор-мативів та пропаганди грудного виго­довування народжених дітей, своєчасне виявлення ран­ніх проявів патології молочної залози та скеровування пацієнтки на поглиблене об-стеження з урахуванням факторів ризику розвитку РМЗ.

Відповідно до сучасних принципів ведення па­цієнтки з ДЗМЖ здійснюється одночасно з дослі­дженням особливостей гормонального гомеоста­зу з подальшою корекцією виявлених дисфункції гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної системи на тлі ліку­вання наявної соматичної патології з періодичним УЗД і мамографічним контролем, що сприятиме запобігання онкопатології.

Перелік обстежень жінок з ДЗМЗ:
- гормональне обстеження гіпоталамо-гіпофізарнооваріальної системи;
- обстеження функції щитоподібної залози;
- дослідження на інсуліно-резистентність;
- обстеження функції печінки;
- обстеження функції ВНС та ЦНС;
- дослідження функції наднирників.

При виявленні відхилень проводяться комплекс па­тогенетичних профілак-тичних заходів, спрямованих на стабілізацію гормонального та імунного гомеостазу, функції ШКТ, стану центральної і вегетативної нервової системи.

http://medprosvita.com.ua