Ukrainian Primary Care Cardiovascular Association

WebMedFamily.Org

Электронный научно-популярный журнал про семейную медицину

Агонія.

Агонії, зазвичай, передують передагональні симптоми і вона може тривати від кількох до кількох десятків годин (якщо немає раптової смерті, напр., через крововилив або емболію легеневої артерії). Більшість помираючих мають порушення свідомості, що заважає комунікації, а про біль і дискомфорт, що викликані незручною позицією, спрагою, підвищеною температурою і затримкою сечі, пацієнти сповіщають гримасою, стогоном і психомоторним збудженням, що часто є більш зрозумілими для близьких родичів, ніж для медичного персоналу. Риси обличчя – загострені, пульс ниткоподібний, кінцівки – холодні та бліді, дихання хрипле, швидке, з перервами.

 

1. Умовою хорошого догляду є постійна присутність близької особи, яка має підтримку зі сторони досвідченого медичного персоналу.

2. Заходи догляду потрібно обмежити до найнеобхідніших, щоб уникнути шуму і яскравого світла. 

3. Пацієнту потрібно забезпечити комфортну позицію.

4. Пацієнтам у свідомості можна спочатку давати невелику кількість улюблених напоїв, зволожувати язик та слизову оболонку порожнини рота.

5. Замінити спосіб введення пероральних препаратів на підшкірний, рідше – на внутрішньовенний, продовжуючи застосування трансдермальних опіоїдів.

6. Перевагу слід віддавати використанню памперсів, обмежуючи катетеризацію. Якщо виникають болі внаслідок переповнення сечового міхура сечею, слід провести катетеризацію сечового міхура під седацією із застосуванням мідазоламу та після анестезії уретри гелем з лідокаїном. Рідко буває необхідною надлобкова пункція сечового міхура (у сечовий міхур можна ввести товстий катетер, який призначений для периферійних вен після місцевого знечулення шкіри та глибоких шарів по ходу голки).

7. Усі болісні процедури та маніпуляції слід проводити під седацією.

8. Якщо пацієнт сповіщає про біль ? слід збільшити дозу анальгетика п/ш на 30?50%. Якщо є в/в доступ ? слід ввести 1 мг морфіну (незалежно від раніше використаних доз морфіну п/о або п/ш, або опіоїди у пластирі); наступні дози, за необхідності, вводити кожні 3?5 хв.

9. До опіоїдів потрібно додати гіосцін п/ш 10?20 мг кожні 4 год, щоб запобігти накопиченню слизу у дихальних шляхах та при диханні з хрипами. Відсмоктування є недоречним і неефективним – створює проблеми! 

10. Не використовувати в/в гідратацію, оскільки це може призвести, серед іншого, до збільшення виділення слизу і посилення хрипів.

11. Пацієнту із задухою, вираженим неспокоєм, значним психомоторним збудженням слід ввести мідазолам – спочатку одноразово 0,5?1 мг п/ш або в/в, а після того, як стан хворого стане контрольованим – у вигляді безперервної інфузії (10?15 мг/добу або більше, якщо це необхідно). Якщо ефект мідазоламу незадовільний, то в умовах стаціонару для седації можна застосовувати пропофол. Якщо контакт з хворим неможливий ? необхідно отримати згоду щодо використання седації від близьких осіб.

12. Гарячку слід лікувати при допомозі парацетамолу або метамізолу п/р або в/в.

13. Перед лицем смерті, пацієнти можуть непокоїтися тим, що вони будуть страждати від болю і утрудненого дихання, або станом своїх близьких, які у момент смерті будуть поруч з ними, та зазнають страждання. Слід дати можливість близьким попрощатися з хворим, забезпечитидуховну підтримку і супровід священника.

14. Необхідно приділити достатньо уваги і турботи близьким та рідним хворого, для котрих помираючий пацієнт є джерелом великих страждань. Подбайте про атмосферу співчуття і підтримки, завдяки хорошій комунікації (інформування про стан пацієнта, симптоми і маніпуляції, що використовуються), дайте їм можливість побути біля помираючого або померлого, забезпечте гідне поводження з тілом померлого, висловіть співчуття родині.

Джерело: http://empendium.mp.pl/ua