Етиловий спирт (етанол)
Вміст етанолу в алкогольних напоях: пиво, вино ?13%, лікери та наливки – 20–40%, горілки, джин, віскі ?40%. Застосовують як антисептичний засіб (70%), компонент косметичних виробів (туалетні води, одеколони – 70%), і як розчинник в домашньому господарстві та промисловості. Дуже швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту, через шкіру та дихальні шляхи. Макс. концентрація в крові – через 0,5–3 год після прийому. Метаболізується у печінці за допомогою алкогольдегідрогенази до ацетальдегіду, зі швидкістю 100–125 мг/кг/год. Частково виводиться у незміненій формі нирками (2–10%) і з повітрям при видосі (декілька %). Проникає через плаценту, і в молоко матері. Депресивно впливає на ЦНС. Гальмуючи глюконеогенез у печінці, може спричинити гіпоглікемію. У дорослого серйозні симптоми отруєння можуть виникнути після прийому 1–1,5 мл/кг (50–100 мл) чистого спирту. Летальна доза для дорослих 5–8 г/кг, для дітей 3 г/кг.
КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ДІАГНОСТИКА
1.?Симптоми гострого отруєння: збудження, нудота, блювота, біль у животі, біль голови та головокружіння, міоз, ністагм, диплопія, балакучість, порушення уваги, порушення рівноваги, атаксія, спутана свідомість, невиразна мова, сонливість, кома, судоми, порушення дихання, артеріальна гіпотензія, брадикардія, гіпотермія, гіпоглікемія. У особи, яка лікується від алкоголізму дисульфірамом; гальмує метаболізм етанолу на рівні ацетальдегіду, нагромадження якого спричиняє токсичні симптоми) прийом етанолу спричиняє нудоту, блювоту, неспокій, страх, гіперемію шкіри, тремор, тахікардію, підвищення артеріального тиску, а у важчих випадках – артеріальну гіпотензію та аритмію.
2.?Симптоми алкогольного абстинентного синдрому.
3.?Допоміжні дослідження: концентрація етанолу в крові (визначена безпосередньо в сироватці чи у плазмі, або оцінена на підставі вмісту етанолу у повітрі при видоху): до 20 мг/дл (0,2‰) – безсимптомний стан, без жодних правових наслідків; 20–50 мг/дл (0,2–0,5‰, відповідає 0,1–0,25 мг/л у в повітрі при видосі) – стан після вживання алкоголю; >50 мг/дл (>0,5‰) – токсична концентрація (у деяких країнах за токсичну вважають концентрацію 100 мг/дл [1,0‰]; стан сп’яніння); ?300 мг/дл (?3,0‰) – зазвичай, глибока кома. При важчих отруєннях слід визначити концентрацію електролітів, глюкози, сечовини та креатиніну, активність амінотрансфераз, INR; показана газометрія артеріальної крові, пульсоксиметрія та моніторинг ЕКГ.
ЛІКУВАННЯ
1. Немає методів детоксикації, пришвидшеного виведення, ані антидоту.
2.?Забезпечте особу в стані сп’яніння, від аспірації блювотними масами – вкладіть пацієнта у безпечній позиції.
3.?Симптоматичне лікування: підтримуйте основні функції організму та коригуйте виникаючі порушення.
4.?Лікування інтоксикаційного синдрому, пов’язаного з прийомом етанолу в пацієнта, який отримує дисульфірам, є симптоматичним.
5.?Допомога при алкогольному абстинентному синдромі
Джерело: http://empendium.mp.pl/ua